Ліквання катаракти Луцьк

Що таке катаракта?

Катаракта - це захворювання, під час якого спостерігається помутніння кришталика, який бере участь у фокусуванні променів світла на сітківку. Це помутніння погіршує зір, та може поступово спричинити сліпоту при відсутності вчасного лікування.

Зазвичай, катаракта розвивається поступово та безболісно, тому зір та якість життя погіршуються, проте людина цього може не розуміти.
За всесвітньою статистикою, катаракта займає перше місце серед виліковних захворювань, що викликають сліпоту.
Доведено, що наразі не існує ефективних методів, що дозволяють попередити чи сповільнити виникнення катаракти.
Найбільш часто зустрічається вікова катаракта, тобто така, в основі розвитку якої лежить старіння як цілого організму, так і кришталика зокрема. Проте, насправді, окрім вікової катаракти, існує ще велика кількість і інших видів катаракт. Ми розглянемо лише декілька.
Якщо розглядати вікову катаракту більш детально, то варто сказати, що це мультифакторне захворювання, тобто існує декілька причин його виникнення.
1. Ущільнення, склерозування центральної частини кришталика (ядра), в той час як нові шари периферичної частини (кортикальної) кришталика продовжують розвиватись та рости.
2. Відбуваються хімічні зміни білкових компонентів кришталика. що призводить до втрати прозорості.
3. Пігментація білкових компонентів (жовтий -> коричневий).
4. Зміни в іонному складі кришталика.

Симптоми катаракти

При розвитку катаракти, у людини можуть виникати наступні скарги:
1. Нечіткість зору вдаль чи вблизь.
2. Відблиски (ореоли чи смуги навкого світла, дискомфорт в сонячну погоду чи біля яскравих джерел світла).
3. Погіршення зору в сутінки чи при недостатньому освітленні.
4. Погіршення/втрата контрастної та кольорової чутливості.
5. Покращення зору зблизька (через збільшення оптичної сили кришталика, що потовщується).

Фактори ризику розвитку катаракти

Фактори ризику
1. Цукровий діабет чи підвищений рівень цукру у крові.
2. Вживання стероїдних препаратів.
3. Перебування в умовах підвищеної дози ультрафіолетових випромінювань.
4. Тютюнопаління.
5. Захворювання очей (пігментний ретиніт, увеїт…).
6. Травма очного яблука.
7. Оперативні втручання на оці.
8. Генетична схильність.

Вікова катаракта

Вікова катаракта є найбільш поширеним типом катаракти, і у свою чергу поділяється на три підтипи:
— кортикальну катаракту;
— ядерну катаракту;
— задню субкапсулярну катаракту.
В більшості випадків, у пацієнтів помутніння розвивається одночасно в декількох частинах кришталика, тому ці підтипи часто переплітаються. 

Кортикальна катаракта
Кортикальна катаракта
Ядерна катаракта
Задня субкапсулярна катаракта

Ядерна катаракта — спостерігається склерозування центральної частини кришталика (ядра) з її твердінням та пожовтінням, яке прогресує роками. Оскільки відбувається твердіння ядра кришталика, то збільшується і його оптична сила, що призводить до міопізації (розвинення короткозорості). Під час такого процесу, пацієнти можуть відмітити покращення зору вблизь та відсутність необхідності надівати окуляри для читання, як вони це робили раніше. Також буде спостерігатись погіршення контрастної та кольорової чутливості, проте ці зміни відбувають дуже поступово, тому на це часто не скаржаться.

Кортикальна катаракта — розвивається тоді, коли частина волокон, що оточують ядро, починає мутніти. Симптоми прогресують в міру того, як близько до оптичної вісі ока просувається помутніння. Найчастіші скарги — ореорли та відблиски від яскравих джерел світла, наприклад, від фар зустрічних авто під час нічних поїздок.

Задня субкапсулярна катаракта — це помутніння найбільш задньорозташованих відділів кортикального шару кришталика, безпосередньо над задньою капсулою кришталика. Цей підтип катаракти, зазвичай, розвивається в молодших людей, ніж кортикальна чи ядерна катаракта. Найчастішими скаргами є: відблиски, ореоли та дискомфорт при яскравих джерелах світла, окрім того, погіршення зору вблизь є більш значним, ніж вдаль.

Діагностика

Діагностика катаракт не викликає проблем. 
Перш за все, збирається анамнез, скарги пацієнта. Далі проводиться перевірка гостроти зору, тонометрія та огляд в щілинній лампі на вузьку та на широку зіницю. Зазвичай ці не складні маніпуляції дозволяють з високою ймовірністю встановити діагноз катаракти. 

Також, в передопераційному періоді пацієнту необхідно здійснити розрахунок сили інтраокулярної лінзи. Для цього розрахунку, необхідно виміряти поздовжній розмір ока, рефракційну силу рогівки та розмір передньої камери ока.
Додатковими допоміжними обстеженнями можуть бути кератотопографія та визначення кількості клітин ендотелію рогівки.

Лікування

Як було сказано ще на початку статті, клінічно доведених консервативних (краплі, примочки, компреси) методів попередження та лікування катаракти не існує.

Єдиний метод лікування катаракти — хірургічна заміна мутного кришталика на прозорий штучний кришталик.
Хірургія катаракти є однією із найбільш поширених операцій у світі та з мінімальними ризиками ускладнень.
Найбільш поширений метод хірургічного лікування катаракти є факоемульсифікація катаракти (ФЕК). Суть операції полягає в роздробленні кришталика енергією ультразвуку на дрібні частинки з подальшою їх аспірацією з подальшою імплантацією прозорої інтраокулярної лінзи (ІОЛ). Операція здійснюється через мікророзрізи (1-3 мм) та , в більшості випадків, триває приблизно 10 хв, що попереджує виникненню ускладнень в післяопераційному періоді. 

В нас у відділені мікрохірургії ока Волинської обласної клінічної лікарні, цей метод лікування показує надзвичайно хороші результати завдяки поєднанню сучасного обладнання та десятків років досвіду наших спеціалістів. На базі відділення здійснюється понад 1000 операцій на рік з приводу катаракти.
Існують і інші методики видалення мутного кришталика, наприклад, екстракапсулярна екстракція катаракти (ЕЕК), що передбачає видалення кришталика із ока суцільним, попередньо вивівши його із капсули. ЕЕК є більш травматичною методикою для ока, оскільки потребую більшого розрізу та грубших маніпуляцій. Зазвичай, ЕЕК застосовується при неможливості проведення факоемульсифікації катаракти ультразвуком.

Післяопераційни період

Оскільки в більшості випадків операцією вибору при катаракті є факоемульсифікація, то післяопераційний період є мінімальним, а рекомендації обмежуються закапуванням крапель та помірною фізичною активність до 1 міс.
Зазвичай, стаціонарне спостереження після операції триває не більше 1-2 днів.

Контакти:

розташування:

м. Луцьк, просп. Президента Грушевського, 21

Контактний телефон:
Графік роботи:

ПН-ПТ: 9:00-17:00

Слідкуйте за нами: